Якби з ним сісти хліба з’їсти

Мій батько заснув, а вони княгинь порочать досі...
Поэзия / Лирика25-02-2017 18:39
Отцю цьому ціни нема,

Я можу так казати, —

Ніхто, ніколи не цінив.


Думаю, що можу написати,

Митцю цьому ціни нема,

Його ніхто, ніколи не любив.


А чи можу я питати про ціну?

Творцю цьому, хто б причепив?

Та стілько б кинув, стіко і згубив.


Безцінний лідер в милях цін,

Гарячий український пил,

Він все віддав, зазнає змін?


Колись ми впали, нація ж ніколи,

То самозванців миг, не ціле море,

На що спроможне слово, слово, слово...



"Або під тином простягтись.

Або… Ні. Треба одружитись,

Хоча б на чортовій сестрі!

Бо доведеться одуріть

В самотині."


4 листопада (1860, С.-Петербург)









Читайте еще в разделе «Лирика»:
Комментарии приветствуются
Комментариев нет




Автор








Расскажите друзьям:



Цифры
В избранном у: 0
Открытий: 31
Проголосовавших: 0
  

Пожаловаться