![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
Серце кохає щирим вогнем… в темряві ночі.
Якщо ти підеш… зостанусь один, в середині пастки,
З тобою удвох… ми склали до купи цілого частки.
Душі моїй… торкнулось твоє почуття,
Але не згорів, навпроти… піднявся я.
Розправивши крила… прийняв тебе, серцем усім,
І ми злетіли… вище з тобою, подалі від всіх.
Дощ… блискавка ріже, мов гостре скло,
Ти зникла, пішла… лишивши мене одного,
Мов чорна труна, вкрили душу спогади всі,
Ти зараз сама… не чуєш нічого, лише Долі сміх.
Не йди, почекай… лише тільки мить,
Я тебе знайду, розірву колючий цей дріт.
Я бачив нас вдвох… серед квітучих дерев,
Я бачив… коли без тебе помер…