 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 Дарин: альманах, блин, на главной. там все циферками обозначено!Т_Т
|
|
Игнатов Олег: Ага, ясно. Но... всё дело в том, что читатель вроде понимает, что это не отдельное, но... где самое начало? Может циферками как-нибудь оформиь? Или я просто не вижу?
|
|
Дарин: 2009 года рождения штука, чего вы от нее хотите? и тут она уже лежала, кстати.
|
|
Дарин: она вообще древняя ж
|
Дарин: это мое вроде ни под кого до этого конкурса не писал
|
|
Игнатов Олег: Дарин, "Драма в чувствах" это чьё? Или под кого? Нечто подобное я уже когда-то читал. Не помню автора.
|
Дарин: тогда пускай так висит, в конце концов, я с сайта почти не вылажу, а значит, будетвремя стереть пыль
|
|
Peresmeshnik: Уверяю, там пыли скапливается больше всего! Проверено на опыте с солдатиками
|
Дарин: а я ее в шкаф, за стекло положу
|
|
Peresmeshnik: коробочка нужна, что б не пылилась.
|
Дарин: ой, у меня теперь есть медалька, мимими
|
|
Peresmeshnik: Счастливо.
|
|
Nikita: Доброй ночи всем.
|
|
Peresmeshnik: А на груди его светилась медаль за город Будапешт...
|
|
Nikita: Ну всё, медали на своих местах. Осталось только к Серегиной зайти.
|
|
Peresmeshnik: Я тут переводом литературным озадачился. Получится или нет, не знаю, раньше более-менее было.
|
|
Peresmeshnik: Проклятые рудники Индонезии...)
|
|
Peresmeshnik: Ах, да, попутал с Новосибирском. Насчёт нерабочей жизни — понимаю. Сам встаю по привычке ни свет ни заря — а организм не позволяет. Расшатался организм. Расклеился.
|
|
Дарин: так что, у меня тут мультики и графика в духе бердслея
|
|
Дарин: преимущества нерабочей жизни
|
 Все сообщения мини-чата |
[senzored] брат рідну сестру, а та йому й каже: "У тебе [senzored], як у батька" — а брат та й відповідає: "Я знаю, мені мати казала"
[senzored] батько сина та й питає: "Правда шкода, синку, що мати померла?"
грає малий хлопець у пісочниці, а йому й кричать з вікна багатоповерхівки: "Синку! Йди-но додому!" — а малюк і відповідає: "Мамо, я не хочу їсти!" — а з вікна відгукуються: "Це не мама, це тато." — на що малюк відповідає: "Та вас [senzored] хрін розбереш."
Працював один чоловік провідником у якомусь потязі, та однієї ночі взяв — і перерізав всіх до останнього пасажирів свого вагону. Вбивцю спіймали, був суд, його засудили до страти через електричний стілець. Прийшов день страти, горопаху усадили на стілець, пустили струм, струмом його били кілька годин — та він не помер, вижив. Усього в опіках його відпустили на волю. Пройшов деякий час, чоловік знову влаштувався провідником у потяг, попрацювавши деякий час він знову перерізав всіх до останнього пасажирів свого вагону: чоловіків, жінок, дітей — нікого не лишив живого. Його знову спіймали, знову був суд, знову горопаху засудили до старти через електричний стілець, знову у день страти його били струмом декілька годин — і знову він вижив. Знову його відпустили на волю. Деякий час по тому він зміг і втретє влаштуватися провідником у якийсь потяг — та історія повторилися точно-точнісінько, як і минулих два рази. Кат, після того, як чоловіка, всього у опіках, зняли зі стільця, запитав у нього: "Це вперше на мойому віці, щоб людину било струмом високої напруги декілька годин — та вона б вижила! Як же ж це тобі вдалося?!" — на що чоловік відповів: "Мабуть, поганий я провідник."
Пожаловаться